Дуже часто пік агресивних проявів у дітей зустрічаються  в кризові вікові періоди. Їх так і називають: вікові кризи. Це виникає абсолютно у всіх дітей, являється природним процесом, та означає якісний скачок у розвитку, при цьому у дітей виникають нові потреби, які вони не завжди можуть задовільнити, і як наслідок бувають агресивні прояви. Особливо часто агресивна поведінка проявляється в так званий кризис трьох років, кризис семи років.

Форми агресії:

• Фізична – направлена на фізичні предмети, людей, себе, тварин.

• Вербальна –відмова від спілкування, обзивання, наклепу.

Причини та мотиви дитячої агресії:

Агресія як прояв захисної реакції психіки. Це виникає, коли дитину обзивають, насміхаються над ним, звинувачують, фізично б'ють та ін. Захисна реакція - це комплекс поведінкових реакцій, спрямованих на мінімізацію або усунення почуття тривоги, яке з'являється в процесі усвідомлення конфліктної ситуації. Основною метою психологічного захисту, є усунення відчуттів психологічного дискомфорту. Найчастіше агресивна поведінка носить несвідомий характер, і дитина не усвідомлює його мотивів.

Тривожність часто являється причиною виявлення агресивної поведінки.

Велику роль в закріпленні поведінкових реакцій, в тому числі агресивних, відіграє сім'я, стиль виховання, приклад дорослих в спілкуванні один з одним та з дитиною. Дослідження показали, діти, оточені любов'ю, увагою, з якими м'яко і багато спілкується мати, формується базова довіра до світу, такі діти менш схильні до прояву агресії. І навпаки, коли спілкування з матір'ю зводять до мінімуму, рано відлучають від грудей, діти стають тривожними, виникає базове недовіра до світу, проявляється жорстокість і егоїзм.

Байдужіcть батьків, також може спровокувати таку поведінку, в такому випадку агресивна поведінка відіграє як привертання уваги.

Розлучення батьків, як негативна сімейна ситуація, може спровокувати агресивну поведінку дитини.

Також причиною агресивної поведінки іноді являється соматичне захворювання та порушення роботи головного мозку.

Що не можна робити?

• Застосовувати фізичне покарання – при цьому виникає зворотня реакція, дитина може закріпити таку соціальну форму поведінки як норму та застосовувати її на інших об'єктах.  

• Демонструвати агресивні моделі поведінки при дитині – діти сприймають це як норму та використовують, повторюючи за батьками.

• Показувати мультики в яких показують моделі агресивної поведінки (Том и Джеррі, ну, постривай та ін.) – діти закріплюють норми деструктивної поведінки замість правильної.

• Звинувачувати, стидити, лаяти саму дитину – засуджуйте його поведінку, а не його самого. Обговоріть з ним ситуацію.

• Створювати ситуації провокують психічне виснаження чи перенасищення. Не навантажуйте дітей великою кількістю навчального матеріалу, не записуйте малюка на всі секції та гуртки, перегляд телевізора або гра на планшеті не більше 20 хвилин в день, так як сильна візуальна стимуляція збуджує мозкові центри, тим самим перевантажуючи їх.

• Ставити завищені вимоги перед дитиною.

Рекомендації психолога

1. Демонструвати неагресивні моделі поведінки всім членам сім'ї, контролювати власні негативні емоційні реакції, тим самим показуючи приклад малюкові.

2. Повне прийняття дитини в сім'ї, турбота і любов у вихованні.

3. Спрогнозувати появи агресивної реакції і не допустити її початоку шляхом перемикання уваги або зміни виду діяльності.

4. Незначний прояв агресії - ігнорується.

5. Акцент на поведінці, а не на особистості дитини.

6. Періодично давати вихід накопиченої негативної психічної енергії - малювання настрою, вільне малювання, ліплення у вільній формі, застосування методик арт терапії, зняття стресу і психологічного напруження.

Любов, увага і ласка, особистий приклад дорослого, контроль особистих емоцій – все це допоможе подолати агресивні пряви та внесе гармонію у взаємовідношення дитини з світом.